Вірити нікому не можна. Навіть собі. Мені - можна.

Він спав глибоко й спокійно, але рівно за 20 хвилин він прокинеться. Це була одна зi звичок, напрацьованих роками.

Ні, нічого, утніть, зі мною можна, з іншими не раджу.

У коханні я - Ейнштейн!

Щирий арієць. Характер стійкий, нордичний. У зв'язках, що ганьблять його, помічений не був.

Важко зрозуміти логіку непрофесіоналів.

Не заривайтеся, Штірлице! Не заривайтеся!

Зроду ще Штірлиць не був такий близький до провалу.

Найщасливiші люди - ті, які можуть вільно поводитися з часом, нітрохи не переймаючись наслідками.

Гарний ад'ютант - це як мисливський собака. Для полювання незамінний, а якщо екстер'єр гарний - інші мисливці заздрять.

Дивна властивість моєї пики: усім здається, що мене десь бачили.

А вас, Штірлице, я попрошу залишитися. Ще на одну хвилину.

Ми усі під ковпаком у Мюллера.

- Хайль Гітлер, групенфюрере!
- Так буде вам, Штірлиць, і так у вухах дзенькає.

Вірити в наш час не можна нікому, навіть самому собі. Мені - можна.

Ця травичка добре допомагає від нирок. Ви не слабуєте нирками? Шкода.

Я буду грати захист Каро-Канн. Тільки ви мені не заважайте.

Добре б мені стати заступником Гіммлера. Або пробитися у фюрери - хайль Штірлиць!..

Важко стало працювати. Розвелося багато ідіотів, що говорять вiрні слова

Це не дурницi, друзяко Біттнере. Це зовсім не дурниця!

- У вас голова не болить?
- Через турботи?
- Через тиск.

Вони всі вигадники, наші шефи. Їм можна фантазувати, у них немає конкретної роботи. А давати провідні вказівки може й дресована мавпа в цирку.

Мені краще знати, із чого розпочинати!

- П'ю йод.
- А я п'ю горілку.
- Ти генерал, тобі вільно пити горілку. А нам де гроші взяти?
- Хабарничай.
- I потрапиш до твоїх костоломів… Краще я питиму йод.
- А я iз задоволенням проміняв би свою горілку на твій йод.
- Що, багато роботи?
- Поки багато. А незабаром її зовсім не буде.

Якби це було влітку, якби в нас був доберман-пінчер, якби в нас була рукавичка тієї жінки, якби доберман-пінчер відразу взяв слід.

Я люблю мовчунів. У них є чому повчитися. Якщо друг мовчун, так це друг, якщо ворог - так це ворог.

- Я маю коньяк...
- Я теж маю коньяк.
- Зате ви напевно не маєте салямі.
- Я маю салямі.
- Виходить, ми з вами харчуємося з однієї годівниці.

Ясність - це одна з форм повного туману.

Що це вас на епітети потягнуло? Розвідник має висловлюватися іменниками й дієсловами: він прийшов, вона зустрілася, він передав.

- Я заплющу очi, а ви мене уперiщете чим-небудь по голові, як Голтофа.
- Якщо ви запропонуєте мені зрадити Батьківщині, я це зроблю.

- Штірлиць простує коридором.
- Що?
- Штірлиць простує коридором.
- Яким коридором?
- Нашим коридом. Штірлиць простує нашим коридором.
- А куди він простує?
- Не знаю.

Як там? "Гай-да Пушкін, гай так сучий син"? Гай-да Штірлиць.


Update:

Ну и песни, естественно...

Hе думай про секунди згорда.
Прийде час - сам второпаєш, напевно, -
Свистять вони, як кулі біля скроні,
Миті, миті, миті.

Я прошу, хоч ненадовго,
Боле мій, ти полиш мене,
Хмарою, сизою хмарою,
Ти полинь до рідного будинку,
Звідси до рідного будинку.