Закрыть
|← Старое Новое →|

Покази

(реальная история - как работает наши правохранительные органы. Имена, клички, названия, участки, авто... были изменены )

Приблизно о 20 год. я вийшов з дому та направився на зустріч зі своїм знайомим, який мені зателефонував приблизно о 19-30 год. та наполягав на зустрічі, казав, що в нього щось трапилось і він терміново потребує моєї допомоги на що я погодився. Зустрітись ми домовились біля школи, яка розташована поблизу.
Коли я підійшов своєчасно до вищезазначеної адреси то знайомого ще не було на місці, у зв’язку з чим я зателефонував йому і в цей момент до мене підійшли двоє невідомих молодих хлопців, які схопили мене одразу за руки та почали кричати, що «мент ти попал, ми працівники СБУ, ми знаємо, що в тебе є при собі наркотичні засоби, а якщо не має, то зараз будуть, ти все рівно нікуди не дінешся», називати мене за ім’ям. Я у вищезазначених осіб почав питати, що трапилось, в чому справи та вимагати пред’явити посвідчення, а також звідки вони знають моє ім’я. Але дані особи продовжували голосно кричати та не відповідали на мої запитання. У зв’язку з тим що на вулиці вже було темно, я з початку не мав можливості чітко роздивитись даних осіб, але запам’ятав, що всі були одягнути у спортивні костюми темного кольору, один (далі-№1) був невисокого зросту приблизно 165 см, волосся коротке, худорлявої тілобудови, а інший був плотної статури, зріст приблизно 170-180 см, пізніше мені стало відомо, що його звали Андрій. Продовжуючи тримати мене за руки, Андрій почав мене обшукувати, а інший комусь зателефонував та сказав в телефон «ходіть всі сюди». Зразу з’явились ще два молодих хлопця, які також не представились та почали теж мене обшукувати, користуючись тим, що мене тримали за руки, перший (далі-№2) був найвищим серед всіх присутніх, одягнутий в джинсові штани, в туфлях темного кольору та матерчату куртку, а інший (далі-№3) – середньої статури, зріст приблизно 175 см, одягнутий в матерчату куртку та кросівки. Після чого №1 забрав в мене мобільний телефон моделі «Nokia», та почав дивитися мою телефонну книжку. І всі четверо почали мене бити в грудну клітину, від чого у мене постійно перехоплювало дихання, ноги підкошувались але завдяки тому, що вони утримували мене за руки я не падав на землю. При цьому всі вони кричали «что ты будешь сидеть в тюрьме, узнаешь как там классно бывшему менту, не надейся что тебя вытащат, мы тебе организуем поездку не на «красную зону», а к тем которых ты лично закрыл и представь, что они с тобой сделают там; у тебя будет столько грамм, что пойдешь ты по этапу как миленький лет на 10», висловлювались нецензурною лайкою, погрожували. Я весь час намагався пояснити, що я не маю жодного відношення до наркотичних засобів, не розумів про що йдеться мова і чому невідомі мені особи застосовують фізичне насильство та психологічний тиск. Почувши мої заперечення та злякавшись, що мене хтось почує з можливих перехожих, які могли б припинити протиправні дії відносно мене та викликати працівників міліції, №1 та Андрій викрутили мені руки для того щоб мій тулуб та голова нахилились до землі, щоб я нічого не бачив і в цей час хтось з присутніх наніс мені сильний удар в голову - в ліве око, від чого у мене запаморочилось в голові та я втратив свідомість. Коли я прийшов до тями, то мене утримували та притисли спиною до стіни школи, ми знаходились приблизно за 5-10 метрів від місця мого попереднього побиття, де було набагато темніше і знов почали наносити мені удари в область грудної клітини, печінки, живота та паха. Від болю завданих мені ударів я присів, і мене почали бити ногами в різні частини тіла та затилочну частину голови. В цей час особа – №1 повідомив мені, що зараз у мене в кишені буде героїн. Після чого він відійшов від мене. Я чув як він розмовляє по телефону і замовляє 10 грам героїну. Мені було дуже погано і я присів на землю. Я чув, що хтось сказав, що дзвонити вже не потрібно. В цей момент до мене підійшов №3 і в праву верхню зовнішню кишеню шкіряної куртки поклав мені пакет з якоюсь білою речовиною. Я намагався не допустити цього і намагався зупинити його відштовхуючи. І одразу з’явився також невідомий мені чоловік, ім’я якого мені стало відомо пізніше - Сергій, віком 30-35 років, повної тіло будови, який в руці тримав барсетку темного кольору. Йому вони повідомили, що справа зроблена, мене підняли і від нього я отримав декілька ударів рукою в грудну клітину. З вигляду цієї особи - Сергія, я зрозумів, що він є керівником всіх присутніх. З початку на мене одягли металеві наручники, потім вони мене потягнули до вентиляційної шахти, яка знаходиться біля школи і знов почали сильніше бити ногами і руками. Від потужних ударів я впав на землю і мене знудило. Сергій наказав «всім досить» і разом з №1 вони кудись пішли в сторону будинку. Десь через хвилин 7 до місця під’їхав автомобіль «Сузукі Гранд Вітара», темного кольору, за рульом якого був №1, мене запхали в машину. Де був Сергій мені не відомо. Весь час я не чинив опору, лише прикривався від ударів. Я не міг зрозуміти хто всі ці особи, куди мене везуть і що відбувається взагалі, але здогадувався, що всі протиправні дії відносно мене пов’язані з колишнім місцем роботи та наркотичними засобами. За час дороги мене завжди нудило, тіло все боліло .
Ми під’їхали до двох поверхової будівлі біля якої стояли службові міліцейські машини, як я потім дізнався що це районне відділення міліції і одразу попросив їх зателефонувати моїм рідним, хоча в них знаходився мій мобільний телефон. Мене підняли на другий поверх, повернули ліворуч і завели в передостанній кабінет з правої сторони. Біля кабінету стояв молодий хлопець на вигляд 16-18 років, який сказав їм «Привіт» і потиснувши їм руки залишився палити. Я зрозумів, що в них дружні стосунки.
В цьому кабінеті над дверима висів годинник який показував 21-40год. Всі особи, які мене затримували зібрались в кабінеті і наполягали на тому, щоб я здав «баригу», застосовували психологічний вплив на мене на протязі тривалого часу. До мене підійшов №3 і вдарив мене двома кулаками з обох сторін голови в ушні раковини, чим оглушив мене, внаслідок чого я був дезорієнтований. Хтось з присутніх скористався моїм фізичним станом, звільнивши мої руки від наручників, змусив мене перекласти раніше підкладений пакет з білою речовиною з кишені під резинку з переду моєї білизни. Одягнувши знов на мене наручники, руки знаходились за спиною, мене повели в інший кабінет, як я потім дізнався, що це був начальник районного управління, який запитував мене про моє попереднє місце роботи, чим я зараз займаюсь та запропонував мені «здати баригу», після чого мене відпустять до дому. На це я відповів, що жодної особи, яка продає або вживає наркотичні засоби мені не відомі, я ніякого відношення до наркотиків не маю і ніколи їх не вживав, і наполягав щоб терміново повідомили про моє незаконне затримання моїх батьків та просив зателефонувати моєму адвокату. На що мені відповів цей начальник, що нікому повідомляти не буде так як я не бажаю йти на їхні умови. Мене вивели знов до передостаннього кабінету і знов почали тиснути на мене тим, що в моїй білизні знаходиться 10 грамів амфетаміну і цього буде достатньо для затримання та взяття під варту. В цей час в кабінет зайшов молодий хлопець на вигляд 16-17 років, зросту приблизно 160 см, який потім був другим понятим, він увійшов в кабінет і без дозволу присутніх узяв зі столу сигарету, з чого я зрозумів що це не стороння для них особа. Зі мною в кабінеті залишились два працівника міліції, які покликали двох вищезазначених понятих, зняли з моїх рук наручники і почали проводити у мене обшук. Я задав питання, щодо особистості понятих, так як ще до цього зрозумів, що вони зацікавлені особи. Я весь час вимагав захисника, але на мене ніхто не реагував. Поняті мовча посміхались наді мною. У мене вилучили пакет який знаходився в моїй білизні, і при мені даний пакет ніхто не оглядав, не скріплював печаткою та не засвідчував підписами понятих. Під впливом сильного болю від побиття, фізичного та морального страждання та залякування мене змусили, в присутності понятих, підписати протокол огляду та вилучення, який я даже не мав можливості прочитати.
Після чого поняті вийшли з кабінету і більше я їх не бачив. Співробітник №1, не одягнувши гумові рукавички, витягнув з шухлядки свого робочого столу два ватних тампона (не упакованих), вмокнув в кружку з водою, яка стояла в шафі біля вхідних дверей, почав брати з моїх обох рук змиви пальців та долоней. Та дані змиви поклав до великого продуктового пакету і змусив мене поставити підпис на чистому аркуші. Після чого змусив мене роздягнутись догола, п’ять разів присісти, не звертаючи увагу на мої заперечення до незаконних дій та приниження моєї честі та гідності, а потім дозволили одягнутись.
Потім знов всі працівники даного кабінету почали заповнювати якісь бланки на своїх робочих місцях, а мене покликав Андрій, який дав мені ручку та два чистих аркуша і наказав «писати шапку пояснення», на що я відповів, що не маю можливості власноручно писати, так як знаходився в шоковому стані. У мене був великий тремор рук, а також я не знав, що мені взагалі писати і я просив дозволу вийти до туалету, але Андрій відповів, що поки я не напишу з його слів під диктування пояснення вони мене нікуди не відведуть і не випустять. За весь час знаходження у відділі БНОН мені не давали пити, їсти, дзвонити до рідних, хоча мій телефон постійно дзвонив і вони не піднімали слухавку, а також на прохання надати можливість покурити вони демонстративно курили щоб я бачив, але мені не давали.
У зв’язку з вищезазначеними обставинами я був вимушений писати під диктування Андрія своє пояснення, в якому вказував заздалегідь придумані обставини мого затримання, з якими я був взагалі не згідний, але під фізичним та психологічним тиском в мене не було іншого вибору. Після написання мною пояснення мені дозволили сходити у туалет та пригостили сигаркою.
Приблизно 00-15 год. до кабінету зайшов Сергій і наказав Андрію щоб останній одягнув на мене наручники і ми втрьох вийшли на вулицю. Потім мене посадили в автомобіль «Тойота Камрі» темного кольору за кермом якого був Сергій, а на передньому пасажирському сидінні сидів Андрій. Одразу я запитав куди мене везуть на що мені відповіли, що «приїдемо побачиш». Ми під’їхали до двох поверхового будівлі біля якого стояли службові міліцейські машини, як я потім дізнався що це ТВМ-1 РУ. Мене завели до кімнати для розбору з затриманими, покликавши чергового, до нас підійшов чоловік з вусами в формі працівника міліції у званні майор, якому Сергій сказав: «затриманий за наркотичні засоби колишній працівник міліції, який місяць тому звільнився з оперативної служби, матеріали на нього всі зібрані, щоб ніхто при жодних обставинах не дзвонив його рідним та не надавав йому зателефонувати», на що майор відповів, що всі камери переповнені, вільних не має, але Сергій наполягав на своєму і дуже зрадів, що місць не має, і сказав що «Хай цьому бидлу покажуть справжнє життя, ми його попереджали». Потім до мене підійшов сержант, який мене оглянув не поцікавився звідки в мене побої на обличчі (не зробив медичного освідування) забрав у мене ремінь, ключі від квартири, кишенькові, візитівки та повів до загальної камери, та по дорозі я наполягав щоб мене помістили до вільної камери, так як я колишній працівник оперативної служби і вони порушують чинне законодавство, мої законні права та нехтують безпекою мого життя, але всі звернення були проігноровані. Під час мого знаходження в черговій частині мною не було підписано жодного документу, мені не були надані протоколи про вилучення моїх особистих речей та мого затримання.
 Голосов: 8 Просм.: 2661 Комментариев: 5
Категория:   Разное
Теги: разное, милиция, показания, покази, міліція
Автор:  satriani23 мая´11 14:44
 Вернуться наверх
Комментариев (5)
Оставляя комментарий, пожалуйста, помните о том, что содержание и тон Вашего сообщения могут задеть чувства реальных людей, непосредственно или косвенно имеющих отношение к данной новости. Пользователи, которые нарушают эти правила грубо или систематически, будут заблокированы.
Полная версия правил
Осталось 350 символов
Если вы не видите картинку с контрольными символами, это означает, что в вашем браузере отключена поддержка графики. Включите ее и перегрузите страницу.
Отсортировать по дате Вниз
гость  (аноним)  21.09.2011, 17:03
Оценка:  +1
гость
Хуетень полнейшая. Где финал?
гость  (аноним)  25.05.2011, 16:54
Оценка:  +1
гость
Вопрос к администратору: Вверху стоит переключатель "русский" ," укринский". Это что только для красоты?
Или по приказу Януковича?Или как бишь там вашего президента.... Короче в данном тексте хоть занажимайся на переключатель - толку нет. Разберитесь.
гость  (аноним)  24.05.2011, 11:12
Оценка:  0
гость
Я не понял, а почему это в разделе "приколы"? А вообще согласен - по-любому он сам подобным занимался, если служил в операх. Так ему и надо! На себе пусть пресс испробует, они только других прессовать могут, не раз приходилось сталкиваться. Но не очень правдоподобно, чтобы его в общую хату кинули.
swich    23.05.2011, 15:59
Оценка:  0
swich
бред, а какое отношение это имеет к приколам и по теме, видимо этот мусарок получил по заслугам. Сам учился в МВД и точно могу сказать, что все они уроды, которых надо садить. Ведь этот мусарок сам также выбивал показания
papichek75    23.05.2011, 15:42
Оценка:  +2
papichek75
осилила только половину текста.. больше не могу
Реклама
Мы в соцсетях
Реклама
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее здесь